Історія створення кінноспортивного комплексу бере свій початок з середини ХІХ сторіччя, коли у 1847 р. за 10 верст від Харкова була створена Південно-Західна ферма, на якій утримувалось 15 голів робочих коней.

У 1861 р. була збудована фермерська конюшня на 47 голів.

Після революції 1917 року Харківський зоотехнікум мав як робочу, так і заводську конюшню, де велася племінна робота з брабансонами та  орловськими рисаками .

1940-1941 рр. – у інституті була організована кафедра конярства. У Дібрівському кінному заводі було відібрано 20 рисистих маток, які поклали початок племінній конефермі інституту, але за роки Великої Вітчизняної Війни племінна конеферма понесла великі збитки, не залишилось жодного коня.

До 1945 завершено відновлення конюшні, де нараховувалось близько 100 коней, з них 80 племінних, у тому числі 57 конематок. На той період працювало 2 відділення – брабансонське та російсько-рисисте, а також були представники ще 7 порід коней: арабської, ахалтекинської, англо-донської та ін.

У 1951 р за ініціативою колишнього ректора зоотехнічного інституту, який став міністром сільського господарства СРСР  В. Мацкевича почалось будівництво приміщень кінноспортивного комплексу, який є зменшеною копією Хренівського кінного заводу, має архітектурну цінність та складається з адміністративного крила, п’яти конюшень та круглого критого манежу, які зблоковані у єдине ціле.

2

 

Далі доля комплексу була достатньо непростою. У період 1970-1980 рр. на території комплексу функціонувало господарство «Елівер», в якому вирощували та оцінювали за якістю нащадків племінних биків, надалі – обласна школа осіменаторів, потім – кінноспортивна школа ДСО «Колос».

У 1991 році комплекс було продано приватному власнику, а у 1992 році за ініціативою провідних вчених зооветеринарного інституту через суд було повернено у власність інституту.

З цього часу починається новітня історія існування комплексу.

З 1993 року у відповідністю з постановою колегії Мінсільгоспроду  України від 30.07.1993 р. № 33 «Про розвиток конярства в господарствах України» в Харківському зооветеринарному інституті ведеться підготовка зооінженерів і лікарів ветеринарної медицини зі спеціалізацією по конярству, а також перепідготовка викладачів вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації, зооветспеціалістів племінних господарств, тощо. Рішенням вченої ради ХЗВІ №17 від 15.09.1994 р. на базі учбово-виробничого кінно-спортивного комплексу інституту створена учбова лабораторія з конярства.

У жовтні 1994 року, згідно наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук №165/54 від 9 червня 2003 на базі учбово-виробничого кінно-спортивного комплексу створено Харківську Державну заводську конюшню.

У 1993 – 1996 роках  при комплексі працювала кінноспортивна секція. В липні 1996 р. на підставі розпорядження голови Харківської обласної адміністрації №224 від 11 жовтня 1995 р. «Про подальший розвиток кінного спорту у Харківській області» на базі комплексу була створена дитячо-юнацька кінно-спортивна школа, діяльність якої здійснюється у формі кооперації коштів засновників.

 У 2002 році наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 22 лютого 2002 р. №54/17 «Про присвоєння суб’єктам племінної справи у тваринництві статусів племінного заводу, племінного репродуктору» учбово-виробничому кінно-спортивному комплексу ХДЗВА присвоєно статус племінного репродуктора з розведення коней української верхової породи.

У 2006 році за ініціативою тодішнього ректора академії, професора В.А. Головка і за підтримки адміністрації Харківської області і Міністерства Агрополітики України при Харківській державній зооветеринарній академії створений новий структурний підрозділ – навчально-науково-дослідний інститут конярства, основне завдання|задача| якого полягає в забезпеченні більш якісної підготовки і перепідготовки фахівців з конярства, підвищенні їх професійного рівня, а також координації і вирішенні актуальних фахових питань.